Конюшина лучна (червона) з квітками темно-пурпурного кольору – це не тільки цінна кормова трава. Ефірне масло рослини отримало широке поширення в ароматерапії. Його листя додають у салати, зелений борщ, використовують для приготування лікувальних ванн. Особливе значення має чай з конюшини, який заварюють як монокомпонент, так і в трав’яних зборах.
Склад, властивості трави та протипоказання
Сировина для виробництва лікарських настоянок та косметичних засобів – квіткові головки і листя. У висушених суцвіттях є ефірну олію, глікозиди, флавоноїди, вітаміни E, C, K, B1 і B6, жирні олії, саліцилова, кумарова і органічні кислоти, клітковина. У листі присутні каротин, вітаміни C, E, високий вміст саліцилової кислоти близько 26%, дубильні й інші корисні речовини.
Завдяки такому вітамінному складу користь лугового конюшини багатогранна:
- підвищує імунітет, покращує самопочуття;
- знижує рівень холестерину, зміцнює стінки судин, що запобігає розвитку атеросклерозу;
- нормалізує обмінні процеси в організмі;
- має відхаркувальну, сечогінну, антибактеріальну, протизапальну і антисептичну дію;
- зовнішньо використовується в якості компресів при лікуванні дерматологічних хвороб — дерматитів, наривів, екземі, при опіках.
Чай з червоної конюшини допомагає при простудних захворюваннях, мігрені, менструальних болях, коклюші, бронхіальній астмі, гіпертонії, анемії, бронхіті і загальних нездужаннях. Соком свіжої рослини промивають очі при алергії.
Ні в якому разі не можна займатися самолікуванням, вживати цей лікарський напій без урахування взаємодії з прийнятими медикаментами, пити безперервно і безконтрольно. Також потрібно враховувати обмеження його прийому, щоб не завдати шкоди організму.
Серед протипоказань до засобів на основі конюшини: індивідуальна непереносимість, вагітність і лактація, тромбофлебіт, варикоз, перенесені інфаркт або інсульт, схильність до серцевих захворювань, порушення згортання і захворювання крові, доопераційний та післяопераційний періоди, розлади шлунка.
Як заварювати сушену траву
Придбати готову заготівлю сировини для чаю можна в аптеці або зробити самостійно.
Класичний
Найпростіший рецепт заварювання червоного конюшини:
Пити рівними порціями 2-3 рази в день. Перед вживанням додати мед або лимон за смаком.
Збір для підняття тонусу
Використовується в якості стимулюючого засобу, а також при стресах і депресії.
Пити по половині склянки 2 рази на день за півгодини до прийому їжі.
Заспокійливий фіточай
Застосовується при надмірної втоми для душевної рівноваги, гармонії з собою і навколишнім світом.
Приймати по 1/4 склянки до їжі протягом дня.
Інші
- Від застуди: 20 г сухої сировини заливаємо 250 мл окропу. Наполягаємо, фільтруємо. Вживати настій по 2-3 ст. л. або 50 мл 2-3 рази на день.
- Настій конюшини лугового: 3 ч. л. суцвіть заливаємо 250 мл окропу. Накриваємо, даємо настоятися годину, проціджують. Приймати по половині склянки 4 рази на день за півгодини до їди як відхаркувальний засіб при кашлі, сечогінний або в’яжучого.
- Відвар: 10 г трави конюшини заливаємо півсклянки води. Кип’ятимо 5 хвилин, проціджуємо. Пити по 50-70 мл 3-4 рази на день при анемії, менструальних болях, шкірних захворюваннях, бронхіті.
З конюшиною добре поєднується іван-чай. Вони доповнюють один одного запашним злиттям ароматів, яскравим смаком і лікувальними властивостями. Такий змішаний чай має протизапальну, болезаспокійливу і противірусну дію, усуває симптоми застуди.
Квітки застосовуються також у китайському пов’язаному чаї. Це елітний сорт, в якому в процесі заварювання червона конюшина буквально розцвітає в обрамленні чайних листочків, створюючи унікальні квіткові композиції.
Заготівля сировини
Конюшина лучна – рослина з давньою історією та широкою географією поширення. Ботанічна назва говорить про те, що росте на луках, а також відкритих ділянках лісу, полях і на узбіччях доріг, але його також можна культивувати й на присадибній ділянці.
Лікувальні властивості конюшини застосовують в косметології і народній медицині при умові, що він був зібраний в екологічно чистому районі, а також правильно висушений. При цьому обрані для збору рослини не повинні бути підгнилими або порченными, подъеденными комахами.
Листя конюшини заготовляють у травні-червні до початку цвітіння. Для збору квіткових головок доводиться весь період цвітіння-з кінця травня до осені. Обривають їх разом з верхівковими листочками.
Збір здійснюється в суху і жарку погоду, краще всього після обіду, щоб квіти встигли висохнути після рясної роси. Сушити сировину потрібно в добре провітрюваному затіненому місці, розклавши тонким шаром і періодично помішуючи.
Чай з конюшини – корисний і ароматний напій, якщо правильно його збирати, сушити, заварювати і пити в невеликих дозах. Тільки тоді він принесе користь, гарний настрій і тепло вам і вашим близьким.
фото: depositphotos.com/HeikeRau
Чи подобається Вам цей сорт?
Проголосуйте!
0 1